Для Вас, батьки!

Для Вас, батьки! 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ, НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТОК ДІТЕЙ

• Друк

   Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми завжди були важливими й актуальними.

   У статті 51 Конституції України сказано, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

   Зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї визначає стаття 59 Закону України «Про освіту»:

1. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

• постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей,
• створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
• поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної та рідної мови, сім’ї, старших за віком;
• сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
• виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини та інші.

   Законодавство України, а саме Сімейний кодекс в ст. 150, визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, зобов'язані поважати дитину, готувати її до самостійного життя.

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

   Так, батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи, також заклади, що здійснюють щодо малолітнього функцію опікуна, відповідають за неналежні виховання та нагляд (інколи в літературі висловлюється аргументована думка з приводу того, що доцільно було б ввести відповідальність батьків та опікунів не лише за неналежне виховання та нагляд але й за неналежне утримання яке матиме місце у разі крадіжки малолітнім грошей або продуктів харчування з магазину для прожиття), а навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, інші заклади чи особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за малолітнім, - мають нести відповідальність лише за неналежний нагляд.

   Якщо це стосується батьків, то відповідальність буде покладена на обох незалежно від того, проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох із них. У разі, коли батьки були позбавлені батьківських прав, обов’язок відшкодувати завдану майнову шкоду за протиправні діяння своїх малолітніх дітей лежить на них ще протягом трьох років після позбавлення батьківських прав (ст. 1183 ЦК України). Це пояснюється тим, що виховання чи неналежне виховання є процесом, який має тривалу дію в часі і його вплив не може припинитися з моменту позбавлення батьківських прав.

   Наслідки неналежного виховання матимуть свої негативні прояви і після факту позбавлення батьківських прав. Оскільки функціональні обов’язки батьків, усиновителів та опікунів щодо дітей є ідентичними, доцільно було б названі правила щодо позбавлення батьківських прав поширити на випадки скасування усиновлення та припинення прав опікуна.

   У виняткових випадках - при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор. При винесенні рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав суд не встановлює конкретних строків цього обмеження прав батьків. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

   Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і  моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. 

   Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних  історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. 

    Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. 

   Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей. 

   Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України. 

   Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону. 

    У разі відмови від надання  дитині  необхідної  медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров'ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров'я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов'язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

    Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

    Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

   Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

   Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

   Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом:

    Стаття 155 Сімейного кодексу України

•  Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
• Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
• Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
• Батьки зобов'язані поважати дитину.
• Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
• Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
• Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
• Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
• Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
• Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
• Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

      Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України 

• Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -  тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення,відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення

    Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

   Стаття 166 Кримінального Кодексу України

• Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
• Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

     Стаття 150 Кримінального Кодексу України

   Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками(усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

   Стаття 1178 Цивільного кодексу України

   Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

   У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ «ВИХОВАННЯ В ДІТЕЙ ІНТЕРЕСУ ДО ЧИТАННЯ»

1. Доки дитина росте, показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори та форми вразять її, а слухання спонукає до вивчення.
2. Читайте вашій дитині газети, інструкції на коробках з-під солодощів тощо. Це дуже важливо для дитини.
3. Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією.
4. Заохочуйте дітей до читання вголос у той час, коли ви готуєте, прасуєте, шиєте, займаєтесь пранням білизни.
5. Короткий вірш – це найкращий спосіб привернути увагу на деякий час. Не забувайте про поезію!
6. Використовуйте телебачення, щоб привернути увагу до читання. Більше читайте про людей, країни та різні речі, котрі цікавили вашу родину після перегляду телепередач.
7. Тримайте вдома безліч матеріалів для читання. Дитячу літературу зберігайте на нижніх полицях, щоб діти могли її легко дістати.
8. Нехай ваша дитина часто бачить і вас за читанням.
9. Розмовляйте з дитиною стосовно того, про що читаєте.
10. Даруйте дітям книги. Цим ви даєте зрозуміти, що книги особливі. Ніколи не пізно заохотити дитину до читання.

Як зацікавити дітей читанням?

1.   Показуйте   хороший   приклад   вашій   дитині,   демонструючи  їй,   як   вам подобається читати. Тримайте вдома велику кількість книг та журналів. Нехай ваша дитина побачить вас за читанням.

2.        Дайте дитині подивитись вашу книгу. Читайте її вголос   або   дозвольте їй прочитати її вам. Визначте певний час і місце для читання.

3.        Регулярно     відвідуйте     бібліотеку. Покажіть вашій дитині, як бібліотека працює і де дитина може знайти свої улюблені книжки.

4.        Приносьте своїй дитині книги, які задовольняють її індивідуальні потреби, наприклад про спортивні змагання,   тварини чи балет, включаючи художню і документальну літературу.

5.   Зацікавте свою дитину яким-небудь хобі чи діяльністю,  котра потребує читання та подобається їй. Конструюйте,   грайте в настільні ігри, оскільки такі заняття потребують, щоб дитина читала інструкції.

6.      Заохочуйте ваших дітей до листування зі своїми однолітками. Це можуть бути друзі, котрі переїхали далеко, родичі, просто друзі за листуванням.

7.      Організуйте пошук скарбів. Заховайте якусь річ, наприклад, нову книгу, а потім лишіть письмові підказки, котрі приведуть дитину на це місце.

8.      Заплануйте екскурсію до зоопарку, цирку, музею і т.п. Знайдіть книги, котрі з цим пов'язані, й поділіться ними з вашою дитиною.

9.      Заохочуйте вашу дитину складати різні історії й записуйте їх в той час, коли вона їх розповідає. Зробіть її     власну збірку оповідань, записуючи історії й додаючи її власні малюнки. Пізніше ваша дитина зможе читати свою книгу вам.

10. Якщо ваша дитина — неохочий читач, згадайте гру в читання буденних речей, таких як коробка з-під чогось,     наклейки, старі листівки, комікси, програми телепередач.

Поради з виховання маленького читача.

1. Читайте вашій дитині поштові листівки, газети, інструкції. Це дуже важливо для дитини.

2.     Доки дитина росте, показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори і форми вразять її, а слухання веде до вивчення.

3.     Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозволяйте дітям вибирати книги самостійно.

4.  Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією. Якщо для читання будуть вибрані правильні книги, то навіть старшим дітям буде цікаво слухати.

5.  Пам'ятайте про поезію! Короткий вірш — це найкращий спосіб привернути увагу на деякий час.

6.  Заохочуйте дітей до читання вголос в той час, коли ви виконуєте домашню роботу.

7.   Використовуйте    телебачення, щоб привернути увагу до читання. Більше читайте  про  людей,  країни  і  різні  речі,   котрі  зацікавили  вашу  родину  з телепередач.

8.   Тримайте вдома безліч матеріалів для  читання. Зберігайте дитячу літературу на нижніх полицях, щоб діти могли її легко дістати.

9.   Нехай ваша дитина побачить вас за читанням, розмовляйте стосовно того, про що читаєте.

10. Даруйте книги дітям. Цим ви даєте зрозуміти, що книги особливі. Ніколи не пізно  заохотити  дитину  до  читання.  Оскільки  діти  слухають  історії,  вони вивчають нові звукосполучення, збільшують свій запас слів, удосконалюють мислення. 

Як викликати у дітей інтерес до читання

1.     Читайте не більше 10—15 хвилин.

2.  Перед   читанням   провітріть   кімнату,   приберіть   зі   столу   предмети,   які відволікають увагу.

3. Якщо дитина втомилася, зробіть фізкультурну паузу.

4. Не бійтеся похвалити дитину.

Як обговорити з дитиною прочитане

1. З'ясувати перед читанням чи під час читання важкі слова.

2. Спитати, чи сподобалося дитині прочитане. Чим?

3. Що нового довідався?

4. Попросіть   його  розповісти   про   головного героя, цікаві пригоди.

5. Які слова і вирази запам'яталися?

6. Чому навчила книга?

7.  Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду, який йому найбільше сподобався, вивчити уривок, якщо це вірш.

8.  Ведіть щоденник читання.

Шановні батьки!

З метою кращого збереження навчальної книги, співпраці між Вами, школою і бібліотекою просимо Вас відповісти на запитання.

1 .Короткі данні про свою дитину:

        Стать - (хлопчик, дівчина)

         Клас -

2.Чи є у вас домашня бібліотека? (так, ні)

3. Скільки в ній книг для дитини?

4.Які газети та журнали для дітей передплачує ваша родина?

5. Які книги викликають найбільший інтерес у вашої дитини? (художні, наукові, пізнавальні, навчальні підручники).

6. Чи приймали Ви участь у шкільної акції "Подаруй книгу шкільній бібліотеці"? (так, ні, будемо приймати)

7.Як Ви слідкуєте за станом підручників виданих у безкоштовне користування шкільною бібліотекою?

- переглядаю при одержанні та поверненні у бібліотеку;

 - ремонтую у разі потреби;

 - не цікавлюся цим питанням.

8.Чи є у вас потреба звертатися до шкільної бібліотеки за книгами, журналами чи газетами? (так, ні)

 http://school156.edu.kh.ua/shkiljna_biblioteka/batjkam/

Для вас Батьки

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

 Освіта дитини починається з навчання читати і писати. І відбувається це здебільшого в родинному колі. У сім’ї прищеплюються і любов до книг, і отримання задоволення від процесу читання, і звичка бути постійно з книгою й неможливість існування без неї.



Дитина вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам’ятовувати слова, які бачить або чує. Читання дає їй і багато чого іншого:можливість посміятися та поплакати разом, навчитися не розгублюватися в життєвих різноманітних ситуаціях – а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.            

Ось чому ми, бібліотекарі, звертаємося до Вас, батьків: тільки спільними зусиллями ми зможемо відродити гарну традицію сімейного читання, тільки Ви станете запорукою успішності ваших дітей, якщо надасте їм можливість долучитися до світових книжкових скарбів, що зберігає бібліотека.

                       

ОСОБЛИВОСТІ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ:




• діти повинні читати весь час. Книга, не прочитана в дитинстві, залишається непрочитаною назавжди;
• тільки в дитячому віці відбувається повноцінне становлення читача;
• читання в дитинстві є основною для становлення особистості,передумовою її прилучення до культури світу.